Не можеш апелювати доказовою базою – вигадай!
Саме таким шляхом уже котрий рік пре незрозуміло в який бік криголам КЕКЦ. Київський еколого-культурний центр, здавалося б, гарна задумка – захист екології, тварин, рослин та й загалом природи. Але! КЕКЦ у природоохоронній діяльності – те саме, що передвиборчі обіцянки депутатів електорату в політичній. Далі галасу й спекуляцій на фейках справа не йде.
Ukrainian Botanical Group опублікували цікаве міні-викриття, здавалося б, борців за правду й природу і поставили карасикам незручні запитаннячка. Наприклад, чому домен офіційного сайту КЕКЦ перебуває в Росії? Чому сайт Київського еколого-культурного центру (…Київського…Київ) “крапка РУ”, а не “крапка ЮА”?
Також лунали запитання про ставлення до Російської агресії, але ми зібралися тут не з цього приводу.
Вивчивши інформацію та публікації на сторінці FaceBook і на їхньому сайті, стає зрозуміло, у хлопців проблеми. КЕКЦівці не вміють користуватися інтернетом, калькулятором і здоровим глуздом. Розглядаючи ту саму публікацію дипломованого ботаніка з Ukrainian Botanical Group (за що дякуємо, сміялися всією редакцією), КЕКЦівці відкривають уже давно відкриті до них місця зростання рідкісних рослин. На заперечення ботаніка, людини, яка на всіляких травинках, кущиках і квіточках далеко не один лопух з’їла, КЕКЦюни спочатку не могли порахувати, скільки буде 2020-1985 (це рік, коли рослину розбрату альдрованду, точніше її місце зростання, вже знайшли до КЕКЦ), а потім і зовсім видалили всі коментарі освіченої людини і закинули її в чорний список. Дуже складно рахувати чотиризначні числа, коли правда очі коле?))
Взагалі хлопці дуже цікаві. КЕКЦунчики завзято топлять проти полювання, мисливців, капканів, живодерів, здорового глузду й міського притулку для безхатніх тварин у Харкові. Тільки от проблема. На відміну від контент-мейкера КЕКЦ, навіть учень 7-го класу сільської школи давно вміє шукати інформацію в інтернеті, і розібратися “who is who” не так вже й складно, якщо промоніторити фотокартки з публікацій КЕКЦ.
Майже всі фотографії, що стосуються полювання (https://www.facebook.com/kekz.ua/posts/2733417040273443), були взяті з російських сайтів (в Україні що, немає мисливців? Навіщо брати чужі фото? Чи приїхати й відзняти мисливців за їхніми блюзнірськими справами страшно? КЕКЦюни та п. Борейко бояться отримати дробом у зад?), полювання на зубрів запозичене з білоруського сайту (http://naohotu.org/oxota-v-belarusi/)
А якби КЕКЦ знайшов у Києві новий сорт картоплі, то фото теж позичили б у сябрів?)
«Фермери труять бджіл, але пасічники з фермерами не воюють. А відіграються на золотистій щурці» (https://www.facebook.com/kekz.ua/posts/2732395907042223) – душещипальна стаття про пташку-бджолоїдку, тварюк-фермерів і пасічників-байдужих. Тільки от фото для підтримання нотки жахіть жахливих з отруєнням бджіл узято зі статті про параліч бджіл
(https://honeyexpert.ru/pchelov…/pchely/paralich-pchel.html) (це така вірусна інфекція, досвідчені пасічники в курсі)
Уся сторінка у фейсбуці рясніє капканами з тваринами з російських сайтів. Ми не прихильники такого знущання над тваринами, але де фотографії з України, чому їх немає, невже ніхто в Україні капкани не ставить? Впевнені, що ставлять ще й як. Але простіше взяти вже готові з Інтернету, видаючи їх за фотографії України. Стаття про захист вовків. (https://www.facebook.com/kekz.ua/posts/2740539516227862)
Все круто, класно, і польські вчені проводили дослідження в Біловезькій пущі, і стежили, скільки вовки пробігають, і скільки їдять, і що вовків нещадно знищують. “На фото
У всіх країнах Європи вовк перебуває під повною або частковою охороною, і лише в Україні, Росії та Білорусі його нещадно знищують”
Прес-служба КЕКЦ (с) ЦЕ ПРЯМА ЦИТАТА З ПУБЛІКАЦІЇ. Тільки на фото…Казахстан. (https://dezinfo.net/ujasy/65967-dobycha-kazaxskix-oxotnikov-na-volkov.html?fbclid=IwAR0DlS8CZUAdPp_WJ3tow3IcsWoeI3R13FfsqxAc1x8wb1UoaokWgXqieQE)
І люди в це вірять. Люди вірять у фото з інтернету. Апогеєм для вченого-ботаніка виявився пост від 2 серпня 2020 про те, що “Київрада ухвалила рішення про створення заказника «Деснянські луки»”.
Наприкінці посту “На фото: 1) На Деснянських луках квітнуть червонокнижні іриси сибірські; 2) Деснянські луки; 3) Костянтин Яловий”.
І як результат, Iris sibirica виявився з Кисловодська (місто в Ставропольському краї, Росія), і ще росте на схилах гір (де в Києві гори, перепрошую?) (https://www.plantarium.ru/page/image/id/117185.html), а фейкові деснянські луки перебувають під Краматорськом (Донецька область це ж майже Київ): «На сесії депутати міськради Краматорська ухвалили рішення про створення рекреаційної зони біля Малотаранівки. Згідно з документом, до міськради надійшло звернення РЛП Краматорськ щодо надання дозволу на розробку землевідведення в оренду для рекреаційних цілей. Йдеться про земельну ділянку біля Малотаранівки загальною площею 17,4 га, з яких 12,1 га – водне дзеркало, а 5,3 га – прибережна захисна смуга» (https://hi.dn.ua/novosti/novosti-kramatorska/91110). Справжньою виявилася лише фотографія Костянтина Ялового і ВСЕ.
Дуже складно докопатися до правди, коли з усіх боків свідомість атакують ось такі КЕКЦюни й подібні до них. Уміння скачати фото з інтернету вже давно зробило багатьох представників зоозахисту й захисту природи загалом “досвідченими експертами” в усіх галузях, а так борцями за зрозумілу тільки їм істину і наповнення власного гаманця.