Немає грошей – немає собачки (с) Олена Миколаївна Ратникова-Фон Зассе.
Олена Миколаївна Ратникова-Фон Зассе – керівниця Харківської благодійної організації захисту тварин «Центр усиновлення тварин» (згідно з інформацією з реєстру Головного управління юстиції в Харківській області, юридична адреса благодійної організації: м. Харків, вул. Університетська, буд. № 37/39, кв. № 42, зареєстровано головним управлінням юстиції в Харківській області 15.11.2006 р.)
Закінчила Харківський Інститут Будівництва та Архітектури, за спеціальністю – архітектор. Трудовий стаж – 0 днів/місяців/років.
Останні 20 років заробляє на життя, продаючи безхатніх собак і збираючи пожертви на будівництво притулку для тварин.
Ми кажемо “продаючи собак”, бо гасло зоозахисниці – “Немає грошей – немає собачки!”. Навіть якщо собачку захоче взяти самотній пенсіонер, все одно йому доведеться розщедритися… бо, на думку Ратникової-Фон Зассе, якщо задарма…то це не цінується.
Заповзятлива жінка розміщує оголошення, де вказує, що “Центр усиновлення тварин” шукає хазяїв для МЕТИСІВ вівчарок, лайок, такс, спанієлів тощо.
Потім до неї звертаються люди:
а) які хочуть прилаштувати знайдену на вулиці собаку;
б) які хочуть узяти додому породисту або дуже схожу на породисту собаку.
У першому випадку Олена Миколаївна дає інструктаж про те, що поки вона шукатиме хазяїна, людина має залишити собачку в себе, привести в “товарний” вигляд і зробити ЗА СВІЙ РАХУНОК усі ветобробки. Далі вигадується душещипальна легенда про тварину, яку викинув негідник-хазяїн, оскільки “зоозахисниця” чудово розуміє, що за звичайним двірським Бобиком черга не вишикується.
Потім майбутньому хазяїну призначають місце зустрічі для показу собаки. Якщо оглядини пройшли успішно, то Олена Миколаївна відводить щасливого хазяїна вбік і, під виглядом благодійної допомоги й компенсації за ветобробку та утримання, бере гроші собі в кишеню. Суми різні – від 250 до 500 грн., все залежить від схожості собаки на породу. А людині, яка весь цей час годувала й доглядала собачку, Олена Миколаївна каже велике людське “Дякую”.
Цілий під’їзд у заручниках
Олена Миколаївна володіє п’ятьма квартирами в центрі міста, але до себе на передержку собак бере вкрай рідко, тільки якщо собака ооочень схожа на якусь породу, а у людей, які знайшли бідолаху, немає можливості передержати її в себе. До речі, квартира по вул. Університетській – це юридична адреса БО “Центр усиновлення тварин”, і саме туди вона збирає до 15 вуличних собак, не вигулює їх, сама при цьому там не живе, а приходить лише погодувати, і то не щодня. Вже 15 років бідні сусіди пишуть у всі інстанції скарги на цей “притулок”, скаржачись, що їм зі стелі стікають жовті смердючі патьоки і що тварини за стінкою постійно б’ються, скиглять і виють.
Відкритий лист сусідів Ратникової
У 2011 році харківський суд ухвалив рішення про конфіскацію тварин з цієї квартири, але “зоозахисниця” швидко поповнила недостачу
Безхатні тварини як спосіб наживи
Поки на собаках можна робити гроші – заповзятливі люди під прикриттям доброго слова ЗООЗАХИСТ будуть використовувати їх по повній програмі.
На самому початку статті ми згадували про постійний збір коштів на будівництво притулку. Так от, Ратникова-Фон Зассе з 2008 р., як отримала право на землю під будівництво притулку, не пропускала жодної виставки собак/котів, де збирала пожертви на будівництво притулку, і так тривало багато років, поки організатори виставок не зрозуміли, що це все фарс і жодного притулку будуватися не буде, а ті 5 000 грн., які Олена Миколаївна збирала з кожної виставки, йдуть на її особисті потреби…
У 2008 році Харківський виконком виділив Олені Миколаївні в безоплатну оренду на 50 років 0,6 Га землі в межах Харкова з цільовим призначенням – будівництво притулку для тварин. Але за Законом є три обов’язкові умови, за невиконання яких договір оренди анулюється. За три роки необхідно виконати наступне: оформити акт користування земельною ділянкою; погодити проєкт притулку в Харківській міській раді і, в ідеалі, закінчити будівництво (або показати процес будівництва).
На сайті своєї організації Ратникова-Фон Зассе розмістила такий заклик:
Наступні три роки Олена Миколаївна активно збирала пожертви на будівництво притулку: через сайт, на виставках котів/собак, а також через інтернет-форуми
У 2011 році, після закінчення належного строку, перевірка Харківського виконкому виявила, що жодна з умов договору оренди не виконана, на ділянці, де мало кипіти будівництво, крім бур’янів у зріст людини, немає нічого.
Звісно ж, землю міська влада забрала, але Олена Миколаївна ще багато років продовжувала ходити на виставки й збирати гроші на якийсь притулок…
Дивіться також статті про “зоозахисників” Харкова: