Грантоїд Володимир Борейко
Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ), який очолює Володимир Борейко, і його карасів вже багато разів ловили на відвертому шахрайстві та підставах з фото в інтернеті. Гучні тексти і скопійовані фото. Але навіщо? Навіщо так підставляти своє чесне ім’я?
Відповідь проста – дуже їсти хочеться, а працювати не звикли.
КЕКЦ, як справжні ідеологи захисту природи, професійно займаються антимисливською діяльністю, захистом природи, безхатніми тваринами і всім, що з приставкою “еко”, тобто заробляють на цьому гроші. Для здійснення своєї діяльності завжди шукають спонсорів – різні фонди, приватних донорів, а також іноді їх фінансують представники держструктур. КЕКЦ активно практикує грантоїдство!
За повідомленням інтернет-порталу «Охотники.ру» за пропаганду заборони весняного полювання у 2003 році (тоді в Києві було створено Міжнародну коаліцію з боротьби з весняним полюванням) КЕКЦ отримав від фонду МакАртурів $100 000. СТО ТИСЯЧ АМЕРИКАНСЬКИХ ГРОШЕЙ! Станом на 2003 рік (інформація для тих, хто був зачатий у 2000-х і не пам’ятає ті чудові часи) за 100 000 франклінів можна було купити непоганий будиночок у Конча-Заспі, що забудовувалася.
Фонд МакАртурів – найбільший у США благодійний фонд. Як випливає з інформації, розміщеної на офіційному сайті фонду, за 8 років КЕКЦ отримав від нього 5 грантів на загальну суму $500 000 (https://www.macfound.org/grantees/1927/), майже всі вони надавалися на збереження й примноження біорізноманіття. Українці, як у Вас там з біорізноманіттям? Збереглося й примножилося? Ви знаєте, скільки грошей на це було про… витрачено? У 1996 році КЕКЦ отримав від фонду $45 000 на реалізацію проєкту зі збереження біорізноманіття в Україні та організацію заходів серед природоохоронних організацій країни, а вже через рік, УВАГА! ще $100 000 на проєкт з такою самою назвою. Ще $100 000 було виділено 1999 року на проєкт з підтримки участі українських екологічних організацій у загальноєвропейській стратегії біологічного та ландшафтного розмаїття. За такі суми в 90-х можна було душу дияволу продати.
На початку 2000-х КЕКЦуни отримали від фонду грант у $150 000 на підтримку роботи, пов’язаної з місцевими екологічними мережами, сталим веденням лісового господарства й поширенням екологічної інформації. Протягом трьох років, починаючи з 2004 року, фонд МакАртурів фінансував видання «Гуманітарного екологічного журналу», надавши для цієї мети $105 000…хтось взагалі бачив цей журнал? Схема ідеальна. Гроші дали, проконтролювати обсяг виконаної роботи нереально. Ну видав Борейко книжечки, які, в принципі, не потрібні нікому, крім нього й грантодавця. На видання «Історії охорони природи України» – Борейко у 1996 році отримав від фонду МакАртурів $10 015. “Робота” є, лох (той, що гроші дав) задоволений, можна випрошувати новий грант. Грантоїди, як вони є.
Але не тільки наївні янкі сипали монетою золотою. 2007 рік – від Міжнародного фонду “Відродження” $8 000. Дрібниця, але приємно. (https://fayllar.org/international-renaissance-foundation–2007-annual-report.html?page=8)
Питання. ДЕ ГРОШІ? На ці суми можна було справді допомогти природі, екології і в тому напрямку. Побудувати притулки для тварин. Але ні. Боротьба має бути ідейною, медійною…і малозатратною. Інтернет-простір заповнюється статтями “зелених”. На своїх сайтах і в соціальних мережах вони публікують ті самі переписані статті циклічно. По колу. З року в рік. Тими самими буйно-божевільними людьми, які не розуміють, які гроші на них заробляються.